Олена Коберник

Так серце скрипкою співає,
ЛюблюТебе, мій добрий Бог!
Тебе так сильно відчуваю,
Бо Ти, Господь, ˗ моя любов!

До Тебе лину усіма думками.
Тобі співаю я хвалу!
Ти пригорни пробитими руками
І в душу Ти заглянь мою!

Я перед Тобою нічого не сховаю.
Моя душа в Твоїх руках.
Лише з Тобою вгору я злітаю.
Душа в руках Твоїх, як птах!

Сказати все не можу я словами!
Не можу описати я усю любов,
Якою, Боже, Ти мої лікуєш рани!
І до життя нового воскресаю знов!

Щодня велику спрагу відчуваю!
Щодня так п᾿ю Твою любов!
Та все частіше я вже відчуваю,
Що хочу пити знов і знов!

Хай я Тобою ніколи не нап᾿юся!
Хай же Тебе я прагну знов і знов!
Ще більше до Тебе серцем пригорнуся!
І буде вічною в мені Твоя любов!

***
Поставте Господа на перше місце!
І з Ним спілкуйтеся - таки завжди!
Ніхто хай не займе Ісуса місце!
Спілкуйтесь з Богом більше, ніж з людьми!

Лише Йому відкрийте свою душу!
Йому скажіть усі свої думки!
Не дозволяйте лізти сатані вам в душу,
Щоб не залишив там брудні сліди!

Вам намалює він таку страшну картину,
Щоб тільки вас зневірити в душі!
Щоб ви в тяжку таку хвилину
Рятунку не шукали у Христі!

Тож не давайте малювати сатані!
Хай Бог Свої картини вам малює!
Ставайте і моліться Богу від душі!
Хай там Він Свій характер намалює!

У спілкуванні з Богом ви знайдете мир!
І від гріха очистить Він вам душу!
Підіть і щиро з Ним в тиші поговоріть!
Любов’ю Божою наповніть душу!

***
Ти повернись до першої любові,
Коли Христа уперше ти пізнав!
Коли омив гріхи у Його крові,
І Він тебе прийняв і оправдав!

Ти подивись на всі свої дороги,
Якими землю грішну цю топтав!
Бо посилав Господь перестороги,
А ти їх не приймав і відкидав!

Ти подивись на велич Божої любові,
Якою Він тебе щоденно огортав!
Прийди і змий свої гріхи у крові,
Яку Христос за тебе проливав!

І зупинись та йди назустріч знов Христові!
Бо Він тебе чекає, як колись!
Не відкидай ніколи ти Його любові!
І з вірою у небо подивись!

Бо очі неба дивляться з любов’ю!
Гарячі сльози проливає наш Христос!
Якщо Його ми нехтуєм любов’ю,
То серце грішне сковує страшний мороз!

У всьому наша гордість винувата!
І це вона відкинула Творця!
Людини серце здатне замерзати!
І у життя приходить знов зима!

Тому до Бога серцем знову повернися!
Прийде до нього Божа вже весна!
І від гріхів Своїх ти зовсім відвернися!
У праведність зодягнеться душа!

***
Як хочеться покласти руку на струну
І зазвучати піснею для Бога!
Як, Милий Боже, я Тебе тепер люблю!
Моя до Тебе йде уже дорога!

До Тебе піснею величною лечу!
І душа співає лиш для Бога!
Я вже тепер співаю, не мовчу!
І усім серцем величаю Бога!

Співаю я мелодію Святих Небес!
Яка ж любов велична в Бога!
Христос помер за мене і воскрес!
Яка ж любов жертовна в Нього!

Для Нього хочеться звучати нотами!
І грати лиш для мого Бога!
Хай ллється музика під небозводами!
І вічно прославляє Бога!

***
Бог витре сльози всі з очей моїх
І висушить моє все горе!
Він дасть Свій мир душі моїй
І радості Своєї ціле море!

Бог змістом все наповнить у житті!
Бо з Ним воно вже справжнім буде!
І скільки б не штормило у моїм житті,
У Бозі завжди моя тиха гавань буде!

Він стане пристанню моїй душі
І якорем для серця мого!
Які б вітри не дули у житті,
Та корабля не втоплять мого!

Хоч хвилі гнатимуть мій корабель
Далеко у життя відкрите море,
Та мій Господь веде мій корабель –
Перепливу я з Ним найглибше море!

Бо Він ˗ міцна котвиця у душі моїй!
В житті моєму Він ˗ міцна основа!
І Бог Свій храм збудує у душі моїй,
Поставить назавжди Свого престола!

Йому я довіряю все життя моє!
І вірю Богові спасіння мого!
Це Його Дух ввійшов життя моє!
Своє життя вдихнув до серця мого!

Йому одному належить вся хвала!
Йому єдиному складаю славу!
Його рука торкається мого пера –
Складаю вірші про Христову славу!

Йому єдиному хвалу пишу!
Бога єдиного я славлю!
Ним дихаю і Ним живу!
І очі бачать Божу Славу!

***
Пильнуйте,вірте і моліться,
Бо ворог плани злі кує!
У вірі Божій утвердіться,
Бо час останній настає!

Пильнуйте,вірте і моліться,
Бо світ цей проти Бога повстає!
У силу Божу зодягніться,
Бо в Бозі лиш спасіння є!

Пильнуйте,вірте і моліться,
За людські душі боротьба іде!
За Божу руку міцно ухопіться,
Бо ось ваш ворог з підступом іде!

Пильнуйте,вірте і моліться,
Щоб вірити могли весь час!
Ви в Слово Боже подивіться,
В який живемо ми вже час?

Пильнуйте,вірте і моліться,
Щоби тепер ніхто не звів же вас!
У Божу зброю зодягніться,
Щоб гріх перемогли в спокуси час!

Пильнуйте,вірте і моліться,
Бо ми живемо у лукавий час!
Тверезі будьте, зупиніться!
Бо диявол жде - пожерти вас!

Пильнуйте,вірте і моліться,
Подбайте,щоб оливи мали ви запас!
Під Божу руку покоріться,
Ісус Христос зміцнить та уґрунтує вас!

Пильнуйте,вірте і моліться,
Бо Сам Господь про це благає вас!
До Бога щиро наверніться,
Він бо любить і так чекає вас!

***
Цвіте барвисто конюшина,
Ромашки ніжно й лагідно тремтять.
Нова народжується днина.
Бог знову нам дарує благодать!

Ось йде дорогою людина,
Та очі в неї не горять.
Є тяжко хворою її дитина,
І нікому їй зовсім помагать!

А ось помалу шкандибає
Стара, спрацьована життям.
Нічого,певно, гіршого немає,
Коли на старості лишився сам.

А ось у сквері повна горя
Ридає гарна молода вдова!
Дітей малих залишилося двоє,
Тепер виховувати буде їх сама!

А ось дружина чоловіка виглядає,
Який додому суне п'яний, як свиня.
Скоріш дітей до себе пригортає.
Хоч би не бив, хай сила зникне вся.

А ось поранений уже без рук і ніг
Солдат на ліжкові слабий лежить.
За перемогу він боровся скільки міг,
Та вибух все змінив в одну лиш мить!

А ось вмирає спрагнена людина,
Бо води напитись вдосталь не змогла.
А там вже спухла від голоду дитина.
Тримає матір в обіймах мертвих немовля!

А хтось жирує і не знає горя!
Йому чужі проблеми - марнота!
А когось цікавить лише зброя.
Для нього гроші - це війна!

Хіба можливо до кінця все описати,
Що терпить гріхами зранена Земля?
Та хочеться в усіх одне спитати,
Чи для життя такого була створена вона?

Хіба Творець створив усе це горе?
Хіба задумував для нас таке життя?
Чому ж існує на планеті горя море?
Хіба людина винна в цьому не сама?

Як жаль,що люди вибирають таку долю!
Що відкидають волю Господа й Творця!
Та Він сьогодні пропонує повну волю!
І повне прощення, і звільнення з гріха!

Він добровільно,Сам залишив Небо!
І народився на землі як немовля!
Життя прожив Він свято, так, як треба!
І жодного ні разу не вчинив гріха!

І на Голгофу Сам пішов свідомо!
Щоб нам до вічності відкрити шлях!
Бо кожного Він взяв до серця Свого!
За кожного із нас Йому забили цвях!

Тому щодня, коли народжується днина,
Приходьмо у молитві до Христа!
Схиляймо перед Господом свої коліна!
Бо Він нам вічне дарував життя!

***
Хай Бог вас ніжно пригорне рукою!
Хай мир святий огорне вас!
Можливо, зараз ви боретесь з бідою?
А, може, горе розриває вас?

А, може, ваше серце плаче одиноко,
Бо лише стіни дивляться на вас?
Можливо, в розпач впали ви глибоко?
І світла вже не бачите в цей час?

А, може, людям зовсім уже не ймете віри?
Нема кому та й обійняти вас?
Можливо, досягнути нічого не зуміли,
Тому даремно втратили ви час?

І ще стільки всього може бути
У вашому житті у вас!
Але благаю, тільки не забудьте:
Господь є поруч - біля вас!

Вам так потрібно у такі хвилини
Його присутність вірою відчути.
Прийдіть до Нього з вірою дитини,
І Він вас зможе міцно пригорнути!

Бог Своїм Духом серце вам потішить.
Пошле для вас Святі Свої Слова!
І дух ваш заспіває, як раніше!
І з ваших уст полине вже хвала!

Бо Він є Той, Який стира провини!
Який дарує радість у життя!
Господь вас любить, як Свою дитину!
І хоче вічне дати майбуття!