Ковбасюк Олена

Обіймайте своїх дітей,
Ще маленьких і вже дорослих,
Подаруйте їм блискіт очей
На хвилинку, а може й надовше.

Обіймайте дітей без причин,
Не чекайте якоїсь нагоди,
Скільки в нас залишилось годин,
То відомо одному лиш Богу.

Не шкодуйте для них теплих слів,
Огортайте ці душі тендітні,
Щоб всередині вогник горів,
Щоб всередині щастя розквітло.

****
Людські душі - маленькі храми,
В когось двері навстіж відкриті,
В когось вхід під двома замками,
А віконця дошками забиті.

Та із вигляду їх судити,
Певно справа зовсім не мудра,
Не побачивши у них світло,
Припускати, що сиро там й брудно.

Людські душі, то храми маленькі,
І якщо для вас двері закрили,
Ви постукайте ще раз тихенько
І спитайте чим завинили.