Уляна Кравченко

1860 - 1947

Над Йорданом

В пустині рамах
        святий Йордан...
Верхи Юдеї — в райдужних гамах...
Над берегом лунає голос, неначе дзвін.
Це він —
        Пророк Йоан —
народ свій до покути зве:
«Збудися, сонний люде!
Збудись, на жертву — труди!
Покайтеся ви, фарисеї —
о, ви! Свідомі ви мети?!
        Вам горе буде!
Творіть із народом одно!»
………..
І затривожилась юрба:
        «О, хто ти, хто?!»
«Предтеча Того, що гряде...
Нехай принизиться гора...
Нехай заповниться провалля...
Крива ж дорога знов хай буде права!
Тоді Месію вам зішле Єгова!
        І прийде Слава!»
…………...
І кається юрба... і жде... готова...
………….
Тоді...
        Розпрозорилась понура темінь...
По чорній ночі лице Йордану
        ясніти стало,
води холодної мутної струї
        в безодню моря йдуть...
З джерел Гермону нові хвилі
        пливуть... пливуть...
Щезає тінь...
У золоті... у сяйві неба
        ясніє путь,
        і золото паде на рінь...
Тоді... в цей день
        від барв і пахощів, і від пісень
        яснів ввесь світ...
І олеандрів рожевий цвіт
на побережжі вкрив гострий кремінь...
Зашелестіло галуззя лоз...
На кришталевій Йордану тоні
у сніжно-тканім білім хітоні
явивсь народові Христос!
………….
Могутній гомін в'ється довкола:
«Живим Ти словом і світом Ти!
Огнем на чин — нас охрести!»
………..
Святий Йордане, о наш Йордане,
живих нам струй з джерел добудь!
Змий наші рани
і очисти нас з усіх провин,
і покріпи нас на дальшу путь...
О водо, водо, із джерела,
Ти освяти нас на жертву чин!
Дай пити нам життя!..

Голгофта

Вже день… Вже два
ведеться явно боротьба
добра зі злом
та світла з тьмою…
Ворожих сил Синедріон
про смерть Учителя рішає.
А верховіттям пальм розбуджених весною
пливе про Страсти спів-псалом…
І Юдина мара…
Прихильників трусливий гурт
І учнів розтіч… Плач Петра.
Слуг фарисеїв тисячна юрба
і сміх… і глум…
Руїнна чернь голодна крови:
«Ісуса нам!»
«Распни-распни!» — гукає.
Той, що бажав
рабів звільнити з тьми неволі,
Що світу дав закон любови,
Що рідний звеличив Сіон,
Засуджений на хрест — на скон…
Голгофта, місце страт
І чаші горечі самеє дно — і ад…
Шаліє зло,
Ликують темні власти…
Великий тиждень — тиждень страсти…
З Голгофти, місця страт,
Гурт фарисеїв вертає рад.
Ликують вороги —
Три дні і ночі три…
У гробі припечатана невбога любов
Господня!
І земний глоб обстоює тривога —
Дрижить і преісподня…
Нечайно світла сніп
Знімається угору понад гріб —
Лунає радісне: «Воскрес!»