Яків Щоголів

1824 - 1898

Під Великдень

— Може б, мамо, ви нам з ласки
Та дали святої паски,
Ще й червоних яєчок,
Що красили для діток?
— Постривайте: свято в мене
Буде завтра посвячене;
Завтра янголи з небес
Скажуть вам: "Христос воскрес!"
І вже час той недалечко,
Що покотиться яєчко
Й ви погонитесь за ним,
І червоним, і ясним.—
Позаснули хлопченята,
Й сниться їм, що янгелята
Кличуть голосно з небес:
"Годі спать: Христос воскрес!"

Тестамент (заповіт)

Вчіться, діти: мудра книжка
Скаже вам чогось багато
З того, що колись другими
І посіяно, й пожато.

Тільки ви не озивайтесь
У книжках на кожен голос:
Геть відкиньте
чорний кукіль,
Вибирайте чистий колос!

Та і те запам’ятайте,
Що для кожного народу
Ще одна є з книжок книжка,
Та, що ми зовем природа.

Йдіть на гори, тихий берег,
В гай, зеленую діброву:
Там ви вчуєте щось друге,
Інші річі, іншу мову.

На траві й квітках росинка,
Шелестіння й гомін гілки,
Щебетання й пісня пташки,
Скрип жука, гудіння бджілки.

Там, де гаму не буває,
Другим чимсь на вас подишуть
І в душі добра і правди
Свій святий закон напишуть.

А як станете шукати
Серед жизненної ниви
Чоловіка, — не жалійте
Лити чистої оливи

У ліхтарню; бо без світла
Наткнетесь на ліс дрімучий,
Де розшарпають вас звірі
І пожале гад шипучий.

Перед Сильним не згинайтесь;
Хто ж на землю впав без сили,
Щоб того нагодували,
Щоб того ви напоїли!